На кригу в Кам’янець-Подільський збираються бувалі мандрівники та скелелази, а також початківці. Їдемо в п’ятницю, це робочий день, тож надіємось знайти гарне місце. З Тернополя виїжджаємо вдосвіта бусом турклубу «Тернопіль», за кермом ініціатор поїздки — Сашко Рибаков. Надворі мороз, дерева покриті інеєм: схоже, погода для вилазок на кригу — якраз супер.
До каньйону приїжджаємо вранці. Їмо бутерброди й печиво, що взяли з дому. Запиваємо чаєм, який привезли у термосах. Через якийсь час вирушаємо на розвідку: одна частина групи йде досліджувати правий бік каньйону, інша — шукає добру кригу зліва. Врешті усі збираємось біля гарного замерзлого водоспаду: з одного боку трохи стікає вода, тому мокро, але є гарні сходинки, лазити буде легше. Його висота — близько 20 метрів. Хлопці кріплять страховки.
— Про цей водоспад мало хто знає, популярніший той ширший, тут ходять лише місцеві, — пояснює Сашко Рибаков. — Я сам ще в Кам’янці не лазив, минулого року на Джурині були.
Хлопці кріплять станцію для страховки, усі приміряються до водоспаду внизу.
— Це система, вам потрібно розібратись, де пояс, а потім знайти такі от пояси на ноги, — Сашко Рибаков виймає з мішка системи і роздає тим, хто не має власного спорядження.
З інших чохлів та сумок дістає кішки, які розбирають по розміру. Ті, хто збирається лізти на кригу, вбрані переважно у мембранні куртки та штани, вони не пропускають вологу. На ногах — жорсткі черевики, які захищають ноги від ударів. Відчувається мороз, якщо стояти нерухомо, швидко стає холодно. По спеціалізованому одязі дехто одягає теплі куртки, згодом хлопці вирішують розпалити вогонь, щоби грітися.
Першим на кригу йде Рома — він займається скелелазінням і навчається на альпініста. Його страхують мотузкою через пристрій-вісімку. Хлопець вбиває у кригу льодоруби, трохи підтягується, фіксує ноги на кризі за допомогою кішок. Через кілька хвилин він дістається нагору.
— Ах, він так швидко, як йому вдалося? — дивуємось ми.
— Та не дивно, він же скелелаз, — каже Іванка, вона йде наступною.
Дівчина одягає кішки, систему, бере льодоруби й пробує подолати першу сходинку. Кілька хвилин прицілюється, пробує закріпити льодоруби, зручно поставити ноги, але постійно зривається. Дівчина пропускає наступного — їй треба зібратись з думками та силами, а чергу затримувати не хоче.
Юля зі всієї сили лупить льодорубами по кризі, але вони зіскакують і ніяк не можуть закріпитись. Деякий час вовтузиться перед першим порогом, а коли долає його, то швидко вибирається вгору. Внизу Юлю вітає група підтримки.
Один за одним усі охочі вибираються на кригу.
Я теж трохи морочусь перед першим порогом, в якийсь момент сумніваюсь, що піднімусь бодай на метр. Але після кількох спроб починаю розуміти, як все працює, вибираюсь на перший виступ. Далі все не так складно, як здається на початку. Трохи неприємностей додає вода, яка стікає вниз, тому одяг набирає вологи, мокріють рукавиці, зважаючи на те, що руки переважно підняті вгору, швидко стає в них холодно. Дуже мерзнуть також ноги, тому вирішую до наступної вилазки купити краще взуття. Окрім того, не зайвим буде і захист на коліна, а також кращі рукавиці — наступного дня виявлю, що добряче пооббивала коліна, на що навіть не відразу звернула увагу. Дехто з учасників трохи подряпав руки об кригу.
Частина групи вирішує полазити ще й по скелях — уже без кішок та льодоруба, але зі страховкою. За нами зацікавлено спостерігають місцеві мешканці, які інколи проходять по стежині.
Збираємось назад, коли сонце починає заходити.
— Лазити по кризі доволі безпечно, якщо не робити дурниць. Є страховка. Це як рубати дрова, — пояснює Сашко Рибаков, — теж гострим предметом працюєш. От львів’яни відео закинули, як чоловік ліз по кризі водоспаду, а потім це все обвалилось разом з ним. Якби навіть таке у нас сталось, то людина б не зірвалась, а повисла б на страховці.
Підготуватись до лазіння по кризі та загалом розпочати кар'єру альпініста можна на альпсемінарі в Карпатах, що проводиться щозими турклубом "Тернопіль". Дізнатись детальніше
та подивитись програму можна тут.
Довідка:
Льодолазіння — подолання крутих льодових схилів за допомогою спеціального спорядження. Льодові схили можуть бути природного походження: замерзлими водоспадами, великими бурульками; або штучно створюваними льодовими спорудами. Льодолазіння в даний час виділилося в самостійний напрямок в альпінізмі поряд зі скелелазінням. Регулярно проводяться національні та міжнародні змагання з цього виду спорту серед чоловіків і серед жінок.
